Detail |
Vperse za 80 rokiv v odnomu vystavkovomu prostori prezentovani artefakty, ob'jednani spil’nym pochodzennjam iz Kyjevo-Brats’koho Bohojavlens’koho monastyrja na Podoli, zasnovanoho v 1615 roci i znyscenoho v 1935 roci. Zokrema, na vystavci predstavleno p’jat’ barokovych ikon iz Brats’koho monastyrja napysani naprykinci 17 st., vony reprezentujut’ tohocasnu kyjivs’ku skolu ikonopysu. Z vidkryttjam ta vidnovlennjam ikon Brats’koho monastyrja doslidnyky otrymaly pidtverdzennja vysokoji chudozn’oji jakosti kyjivs’koji ikonopysnoji skoly, vplyvovoji na vs’omu schidnojevropejs’komu prostori. Okrim ikon i ryz, na vystavci predstavleni cerkovni relikviji — starovynni chresty, bohosluzbovi knyhy, raka dlja moscej tosco. U procesi pidhotovky proektu muzejnym fachivcjam vdalosja tocno atrybutuvaty nyzku zolotars’kych i hravers’kych tvoriv, zokrema vyznaceno avtorstvo vroclavs’koho majstra Hottfrida Chajntce i kyjivs’kych majstriv Matvija Narunovyca ta Іvana Vinnykovs’koho. Obov’jazkovo uvahu pryverne vyhotovlena 1831 r. raka dlja mosciv iz Bohojavlens’koho soboru Brats’koho monastyrja. Avtora cijeji sakral’noji relikviji vdalosja vstanovyty zavdjaky joho vlasnomu ta mis’komu klejmam, vybytym na verchnij ploscyni raky. Nym vyjavyvsja populjarnyj majster-sribljar, meskanec’ Florivs’koho provulku na Podoli, pocesnyj hromadjanyn Kyjeva z 1842 roku Іvan Vinnykovs’kyj. Do proektu zaluceni tvory Fedora Levyc’koho, kyjivs’kych hraveriv Іlariona Myhury, Іvana SCyrs’koho, Stepana Savyc’koho. Osoblyvyj mystec’kyj ta istorycnyj interes stanovljat’ kostovni chresty, podarovani Brats’komu monastyrju Konstantynopol’s’kym patriarchom Feofanom, het’manom Petrom Sahajdacnym ta mytropolytom Kyjivs’kym, Halyc’kym i vsijeji Rusi Petrom Mohyloju. Kyjivs’ke bratstvo, a zhodom i joho obytel’ – Brats’kyj monastyr – buly vazlyvymy sub’jektamy ne lyse cerkovnoho zyttja central’no-ukrajins’kych zemel’. U 1620 roci het’man Petro Sahajdacnyj vstupyv do bratstva razom z usim vijs’kom Zaporoz’kym, sco vycerpno charakteryzuje politycnu vahu takych hromads’kych orhanizacij, jak bratstva. Kyjivs’ke bratstvo stojalo bilja vytokiv Kyjevo-Mohyljans’koji akademiji – odnoho iz najstarsych ta najvplyvovisych navcal’nych zakladiv tohocasnoji Schidnoji Jevropy. Z Brats’kym monastyrem pov’jazana i mecenats’ka dijal’nist’ het’mana Іvana Mazepy. /// /// Вперше за 80 років в одному виставковому просторі презентовані артефакти, об'єднані спільним походженням із Києво-Братського Богоявленського монастиря на Подолі, заснованого в 1615 році і знищеного в 1935 році. Зокрема, на виставці представлено п’ять барокових ікон із Братського монастиря написані наприкінці 17 ст., вони репрезентують тогочасну київську школу іконопису. З відкриттям та відновленням ікон Братського монастиря дослідники отримали підтвердження високої художньої якості київської іконописної школи, впливової на всьому східноєвропейському просторі. Окрім ікон і риз, на виставці представлені церковні реліквії — старовинні хрести, богослужбові книги, рака для мощей тощо. У процесі підготовки проекту музейним фахівцям вдалося точно атрибутувати низку золотарських і граверських творів, зокрема визначено авторство вроцлавського майстра Готтфріда Хайнтце і київських майстрів Матвія Наруновича та Івана Вінниковського. Обов’язково увагу приверне виготовлена 1831 р. рака для мощів із Богоявленського собору Братського монастиря. Автора цієї сакральної реліквії вдалося встановити завдяки його власному та міському клеймам, вибитим на верхній площині раки. Ним виявився популярний майстер-срібляр, мешканець Флорівського провулку на Подолі, почесний громадянин Києва з 1842 року Іван Вінниковський. До проекту залучені твори Федора Левицького, київських граверів Іларіона Мигури, Івана Щирського, Степана Савицького. Особливий мистецький та історичний інтерес становлять коштовні хрести, подаровані Братському монастирю Константинопольським патріархом Феофаном, гетьманом Петром Сагайдачним та митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Петром Могилою. Київське братство, а згодом і його обитель – Братський монастир – були важливими суб’єктами не лише церковного життя центрально-українських земель. У 1620 році гетьман Петро Сагайдачний вступив до братства разом з усім військом Запорозьким, що вичерпно характеризує політичну вагу таких громадських організацій, як братства. Київське братство стояло біля витоків Києво-Могилянської академії – одного із найстарших та найвпливовіших навчальних закладів тогочасної Східної Європи. З Братським монастирем пов’язана і меценатська діяльність гетьмана Івана Мазепи.
|