| Detail |
«Nicoho tak vlucno i lakonicno ne vyznacaje sucasnyj stan ukrajins’koho suspil’stva s’ohodni, jak vyraz „movna syzofrenija“. Pid movnoju syzofrenijeju, abo lingvosyzofrenijeju, maju na uvazi poslidovne zmisuvannja dvoch mov, ukrajins’koji i rosijs’koji v odnomu misci i v odyn cas. Najaktyvnise ce javysce nasadzujet’sja v Ukrajini cerez telebacennja i radio, Miznarodnu merezu, a takoz u fil’mach. Lingvosyzofrenija ce oryginal’no ukrajins’kyj fenomen, vidsutnij v ynsych krajinach Zachodu jak movna polityka i kul’turnyj standart. Na vidminu vid dvomovnosty, abo bilingvizmu, vona malovidoma i za malymy vynjatkamy, ne opysana u zachidnij sociolingvistyci. Tym casom lingvosyzofrenija nastil’ky vsepronykna u post-sovjets’kij Ukrajini, sco poza neju hodi zrozumity jiji polityku, kul’turu, identycnist’, publicnyj dyskurs ta istorycni perspektyvy». Jurij Sevcuk, lektor ukrajins’koji movy v Kolumbijs’komu universyteti, N’ju-Jork, SSA /// /// «Нічого так влучно і лаконічно не визначає сучасний стан українського суспільства сьогодні, як вираз „мовна шизофренія“. Під мовною шизофренією, або лінґвошизофренією, маю на увазі послідовнe змішування двох мов, української і російської в одному місці і в один час. Найактивніше це явище насаджується в Україні через телебачення і радіо, Міжнародну мережу, а також у фільмах. Лінґвошизофренія це ориґінально український феномен, відсутній в инших країнах Заходу як мовна політика і культурний стандарт. На відміну від двомовности, або білінґвізму, вона маловідома і за малими винятками, не описана у західній соціолінґвістиці. Тим часом лінґвошизофренія настільки всепроникна у пост-совєтській Україні, що поза нею годі зрозуміти її політику, культуру, ідентичність, публічний дискурс та історичні перспективи». Юрій Шевчук, лектор української мови в Колумбійському університеті, Нью-Йорк, США
|
