| Detail |
Cerez pryzmu etnonimicnych charakterystyk rozkryto osoblyvosti nacional’noji identyfikaciji halyc’kych ukrajinciv u ChІCh – persij polovyni ChCh st., jaki viddzerkaljuvaly social’no-politycnu ta etnokul’turnu sytuaciju v kraji. Proanalizovano dyskurs scodo vyboru nazvy dlja oznacennja ukrajins’koho narodu v seredovysci riznych politycnych tecij, duchovenstva, naukovych kil, molodiznych tovarystv tosco. Pokazano, jak zi zrostannjam nacional’noji samosvidomosti terminy «rusyn», «rus’kyj», «ruskyj», kotri protjahom ChІCh st. vzyvalysja stosovno predstavnykiv ukrajinstva na halyc’kych terenach, naperedodni ta v roky Persoji svitovoji vijny, a sce bil’se – ukrajins’koji revoljuciji 1917–1921 rr. postupovo vytisnjajut’sja etnonimom «ukrajinec’», sco j staje nazvoju sucasnoji ukrajins’koji naciji. Postupovu zaminu termina «rusyn» vidpovidnykom «ukrajinec’» v oznacenni ukrajinciv Halycyny dopomahajut’ rozkryty nazvy, otrymani vid insych narodiv – poljakiv, nimciv, jevrejiv ta in., kotri takoz naseljaly cej kraj. /// /// Через призму етнонімічних характеристик розкрито особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – першій половині ХХ ст., які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї. Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, напередодні та в роки Першої світової війни, а ще більше – української революції 1917–1921 рр. поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації. Поступову заміну терміна «русин» відповідником «українець» в означенні українців Галичини допомагають розкрити назви, отримані від інших народів – поляків, німців, євреїв та ін., котрі також населяли цей край.
|
