| Detail |
U slovnyku, sco mistyt’ ponad 2600 etymolohicnych statej, pojasneno pochodzennja blyz’ko 3700 sucasnych ta istorycnych toponimiv, jaki nazyvajut’ abo nazyvaly ranise najvidomisi heohraficni ob’jekty Ukrajiny: mista, selysca mis’koho typu, ricky, ozera, bolota, hory, pecery, lisy, zapovidnyky, fizyko-heohraficni ta istoryko-etnohraficni terytoriji tosco. Etymolohija cych nazv vidobrazaje formuvannja toponimnoho prostoru na ukrajins’kych zemljach vid casiv isnuvannja trypil’s’koji kul’tury ta indojevropejs’koji etnomovnoji spil’noty do s’ohodennja, a takoz bahatovikovu linhval’nu i pozalinhval’nu (istorycnu, heohraficnu, etnohraficnu, kul’turnu) informaciju, sco reprezentuje v dynamici frahmenty movnoji kartyny svitu. /// /// У словнику, що містить понад 2600 етимологічних статей, пояснено походження близько 3700 сучасних та історичних топонімів, які називають або називали раніше найвідоміші географічні об’єкти України: міста, селища міського типу, річки, озера, болота, гори, печери, ліси, заповідники, фізико-географічні та історико-етнографічні території тощо. Етимологія цих назв відображає формування топонімного простору на українських землях від часів існування трипільської культури та індоєвропейської етномовної спільноти до сьогодення, а також багатовікову лінгвальну і позалінгвальну (історичну, географічну, етнографічну, культурну) інформацію, що репрезентує в динаміці фрагменти мовної картини світу.
|
