| Detail |
Naukova novyzna roboty poljahaje v tomu, sco u vitcyznjanomu muzykoznavstvi vperse doslidzujet’sja ukrajins’kyj notolinijnyj Іrmoloj Havryla Holovni jak unikal’nyj vzirec’ tradycij ukrajins’koho cerkovnoho spivu XVIII st. Na osnovi doslidzennja Іrmoloja vperse bulo predstavleno naleznist’ Іrmoloja Holovni do typovych ukrajins’kych irmolojiv XVII–XVIII st., pokazano konkretni vplyvy ukrajins’koji cerkovnoji tradyciji na rozvytok cerkovnoho spivu na terytoriji rosijs’koji imperiji z kincja XVIII st. Іrmoloj Holovni javljaje okremu hrupu knyh ukrajins’ko-rosijs’koho typu. U naukovyj obih uvedeno ijerarchicno-funkcional’ne strukturuvannja, za jakym Іrmoloj Holovni nalezyt’ do sobornoho typu rukopysiv. Vperse vyjavleno najavnist’ repertuaru dvoch tradycij cerkovnoho spivu: 1) spiv XVII–XVIII st., sco sformuvavsja v Ukrajini vnaslidok balkano-slov’jans’kych vplyvviv; 2) spiv, sco zvucav u Prydvorno-spivac’kij kapeli, i jakyj, jak vyjavylosja, bulo dijsno pokladeno v osnovu sucasnoho obychodnoho cerkovnoho spivu; doslidzeno vplyv na formuvannja prydvornoho naspivu ukrajins’koji tradyciji cerkovnoho spivu; dovedeno najavnist’ evoljucijnoho sproscennja repertuaru cerkovnoho spivu v mezach Rosijs’koji imperiji druhoji polovyny XVIII st. ta vydilennja z c’oho okremoji problemy. /// /// Наукова новизна роботи полягає в тому, що у вітчизняному музикознавстві вперше досліджується український нотолінійний Ірмолой Гаврила Головні як унікальний взірець традицій українського церковного співу XVIII ст. На основі дослідження Ірмолоя вперше було представлено належність Ірмолоя Головні до типових українських ірмолоїв XVII–XVIII ст., показано конкретні впливи української церковної традиції на розвиток церковного співу на території російської імперії з кінця XVIII ст. Ірмолой Головні являє окрему групу книг українсько-російського типу. У науковий обіг уведено ієрархічно-функціональне структурування, за яким Ірмолой Головні належить до соборного типу рукописів. Вперше виявлено наявність репертуару двох традицій церковного співу: 1) спів XVII–XVIII ст., що сформувався в Україні внаслідок балкано-слов’янських впливвів; 2) спів, що звучав у Придворно-співацькій капелі, і який, як виявилося, було дійсно покладено в основу сучасного обиходного церковного співу; досліджено вплив на формування придворного наспіву української традиції церковного співу; доведено наявність еволюційного спрощення репертуару церковного співу в межах Російської імперії другої половини XVIII ст. та виділення з цього окремої проблеми.
|
