| Detail |
Cja knyzka – persyj putivnyk i perse istoryko-krajeznavce vydannja, prysvjacene Dnistru, odnij z tr’och najdovsych ricok nasoji krajiny (1362 km). Vona bere pocatok u Karpatach i vpadaje u Corne more, peretynajucy na svojemu sljachu po Ukrajini j Moldovi cotyry istoryko-heohraficni rehiony: Halycynu, Podillja, Bukovynu j Bessarabiju – zvidsy j rozmajittja pam’jatok, zoseredzenych na jiji berehach. U knyzi rozpovidajet’sja pro zamky, forteci, monastyri, murovani j derev’jani chramy i synahohy, zabudovu istorycnych mistecok, pans’ki majetky i pecerni monastyri – zahalom ponad 500 pam’jatok architektury. Ne lysylysja poza uvahoju fortyfikaciji casiv Persoji i Druhoji svitovych vojen, zaliznyci, promyslovi sporudy, mlyny, mosty i poromni perepravy. V opysi pryrody akcent zrobleno na najmal’ovnycisi ob’jekty: kan’jony Dnistra ta joho doplyviv, hory, skeli, vodospady, ozera, zapovidni urocysca i pecery. Persyj tom ochopljuje diljanku Dnistra vid joho vytokiv do hyrla Zbruca – ricky-kordonu, sco rozdiljala Avstro-Uhors’ku j Rosijs’ku imperiji, "pans’ku" Pol’scu i Radjans’kyj Sojuz. Najcharakternisi katehoriji pam’jatok dlja opysanoji diljanky – ce derev’jani cerkvy j dzvinyci, zabudova istorycnych mistecok, kostely i kljastory, majetky pol’s’koji sljachty, rujiny zamkiv XIV–XVII st. (Halyc, Zolotyj Potik, Rakovec’, Cernelycja, Jazlovec’, Cervonohorod, Novosilka, Kryvce, Kudrynci, Okopy), pam’jatky knjazoji doby i muzeji, ob’jednani u skladi Nacional’noho zapovidnyka "Davnij Halyc", avstrijs’ki fortyfikaciji casiv Persoji svitovoji vijny, bukovyns’ki cerkvy j monastyri. Marsruty 5–7 prysvjaceni Dnistrovs’komu kan’jonu z joho strimkymy meandramy, urvystymy skeljastymy berehamy, hustymy lisamy, kaskadamy vodospadiv i kul’tovymy peceramy. Spovneni zahadok i kan’jonopodibni dolyny dnistrovs’kych doplyviv: Dzuryna, Strypy, Seretu j Zbruca. /// /// Ця книжка – перший путівник і перше історико-краєзнавче видання, присвячене Дністру, одній з трьох найдовших річок нашої країни (1362 км). Вона бере початок у Карпатах і впадає у Чорне море, перетинаючи на своєму шляху по Україні й Молдові чотири історико-географічні регіони: Галичину, Поділля, Буковину й Бессарабію – звідси й розмаїття пам’яток, зосереджених на її берегах. У книзі розповідається про замки, фортеці, монастирі, муровані й дерев’яні храми і синагоги, забудову історичних містечок, панські маєтки і печерні монастирі – загалом понад 500 пам’яток архітектури. Не лишилися поза увагою фортифікації часів Першої і Другої світових воєн, залізниці, промислові споруди, млини, мости і поромні переправи. В описі природи акцент зроблено на наймальовничіші об’єкти: каньйони Дністра та його допливів, гори, скелі, водоспади, озера, заповідні урочища і печери. Перший том охоплює ділянку Дністра від його витоків до гирла Збруча – річки-кордону, що розділяла Австро-Угорську й Російську імперії, "панську" Польщу і Радянський Союз. Найхарактерніші категорії пам’яток для описаної ділянки – це дерев’яні церкви й дзвіниці, забудова історичних містечок, костели і кляштори, маєтки польської шляхти, руїни замків XIV–XVII ст. (Галич, Золотий Потік, Раковець, Чернелиця, Язловець, Червоногород, Новосілка, Кривче, Кудринці, Окопи), пам’ятки княжої доби і музеї, об’єднані у складі Національного заповідника "Давній Галич", австрійські фортифікації часів Першої світової війни, буковинські церкви й монастирі. Маршрути 5–7 присвячені Дністровському каньйону з його стрімкими меандрами, урвистими скелястими берегами, густими лісами, каскадами водоспадів і культовими печерами. Сповнені загадок і каньйоноподібні долини дністровських допливів: Джурина, Стрипи, Серету й Збруча.
|
