| Detail |
Monohrafiju prysvjaceno iranomovnomu naselennju Jevrazijs’koho stepu-alanam-asam (jasam), jaki z kincja V do pocatku ChS st. vchodyly do skladu derzav nych utvoren’ nomadiv jak tjurks’koju, tak i uhors’koho ta protomonholkchoho pochodzennja i stanovyly vahomyj prosarok sered osiloho naselennja stepu ta lisostepu, vidomoho u pys’movych dzerelach pid uzahal’njujucymy nazvamy — anty, pereviznyky, burtasy ta brodnyky. U monohrafiji akcentovano uvahu ne lyse s charakteri vzajemovidnosyn miz kocivnykamy-zavojovnykamy i pidkorenymy njua alanamy-asamy, a j zrobleno sprobu pov'jazaty politycni podiji rann’oho ta rozvynutoho seredn’oviccja, sco vidbuvalysja na terenach Jevrazijs’koho stepu, z osoblyvostjamy etnicnoho rozvytku alaniv-asiv. Rozhljanuto takoz pytannja ucasti alaniv-asiv v etnohenezi seredn’ovicnych narodiv Jevraziji. Pryklad z alanamy-asamy svidcyt’ pro te, sco osile naselennja stepu v social’nij strukturi derzavsa utvoren’ kocivnykiv tradycijno posidalo bil’s nyz’kyj riven’, niz nomadn, choca pry pevnych obstavynach politycnoho charakteru cja zakonomirnist’ mohla porusuvatys’. Takym cynom, u roboti dovodyt’sja, sco spivisnuvannja u stepu kocovkch skotars’kych i osilych zemlerobs’kych ekonomicnych system — ce zakonomirnist’, i perechid vid ruchomoho pastoral’noho hospodarstva do osiloho zemlerobs’koho — vymusena neobchidnist’. /// Monohrafiiu prysviacheno iranomovnomu naselenniu Ievraziis’koho stepu-alanam-asam (iasam), iaki z kintsia V do pochatku KhSh st. vkhodyly do skladu derzhav nykh utvoren’ nomadiv iak tiurks’koiu, tak i uhors’koho ta protomonholkkhoho pokhodzhennia i stanovyly vahomyi prosharok sered osiloho naselennia stepu ta lisostepu, vidomoho u pys’movykh dzherelakh pid uzahal’niuiuchymy nazvamy — anty, pereviznyky, burtasy ta brodnyky. U monohrafii aktsentovano uvahu ne lyshe sh kharakteri vzaiemovidnosyn mizh kochivnykamy-zavoiovnykamy i pidkorenymy niua alanamy-asamy, a i zrobleno sprobu pov'iazaty politychni podii rann’oho ta rozvynutoho seredn’ovichchia, shcho vidbuvalysia na terenakh Ievraziis’koho stepu, z osoblyvostiamy etnichnoho rozvytku alaniv-asiv. Rozhlianuto takozh pytannia uchasti alaniv-asiv v etnohenezi seredn’ovichnykh narodiv Ievrazii. Pryklad z alanamy-asamy svidchyt’ pro te, shcho osile naselennia stepu v sotsial’nii strukturi derzhavsha utvoren’ kochivnykiv tradytsiino posidalo bil’sh nyz’kyi riven’, nizh nomadn, khocha pry pevnykh obstavynakh politychnoho kharakteru tsia zakonomirnist’ mohla porushuvatys’. Takym chynom, u roboti dovodyt’sia, shcho spivisnuvannia u stepu kochovkkh skotars’kykh i osilykh zemlerobs’kykh ekonomichnykh system — tse zakonomirnist’, i perekhid vid rukhomoho pastoral’noho hospodarstva do osiloho zemlerobs’koho — vymushena neobkhidnist’. /// Монографію присвячено іраномовному населенню Євразійського степу-аланам-асам (ясам), які з кінця V до початку ХШ ст. входили до складу держав них утворень номадів як тюркською, так і угорського та протомонголкхого походження і становили вагомий прошарок серед осілого населення степу та лісостепу, відомого у письмових джерелах під узагальнюючими назвами — анти, перевізники, буртаси та бродники. У монографії акцентовано увагу не лише ш характері взаємовідносин між кочівниками-завойовниками і підкореними нюа аланами-асами, а й зроблено спробу пов'язати політичні події раннього та розвинутого середньовіччя, що відбувалися на теренах Євразійського степу, з особливостями етнічного розвитку аланів-асів. Розглянуто також питання участі аланів-асів в етногенезі середньовічних народів Євразії. Приклад з аланами-асами свідчить про те, що осіле населення степу в соціальній структурі державша утворень кочівників традиційно посідало більш низький рівень, ніж номадн, хоча при певних обставинах політичного характеру ця закономірність могла порушуватись. Таким чином, у роботі доводиться, що співіснування у степу кочовкх скотарських і осілих землеробських економічних систем — це закономірність, і перехід від рухомого пасторального господарства до осілого землеробського — вимушена необхідність.
|
